Спробую донести дещо до широкого загалу. Простими словами про складні і дуже брудні речі.
Не було Революції. Був бунт олігархічних кланів проти Сім"ї. Де було вчинино ряд провокацій підконтрольними мусорами і спецслужбами. Ми отримали привід для обурення (не виправдану агресію з боку псів режиму), нагнітання через ЗМІ, певне вливання коштів і задіяння ресурсів ОППО.
Ми щиро повірили, що нарешті Нація прокинулася і ми пішли з голими руками (саме на нашій беззбройності і беззахистності не раз наполягали опозиційні лідери) боротися за Україну. Але ми стали пішками в чиїсь багатоходівці. Навіть не пішкою, а жертвою, знаряддям, глядачем і жертвою одночасно.
Що отримали ми? Смерть, страждання, зубожіння, втрату територій і війну, яку не оголосили досі.
Що отримали олігархи - "патріоти" ? Зайняли місце сім"ї в усіх сферах. Дерибан триває. Корупційні схеми діють. На валютних аферах зароблено нові статки. Україні не тільки не повернуто розпиляне за 23 роки майно, ні вони дограбовують Неньку й далі. І це все під обіцянки змін і заклики гуртуватися перед зовнішнім ворогом.
Зараз лейтмотивом у всіх ЗМІ звучить, щось типу: "влада не ідеальна, але старається. Треба дати шанс, головне спинити Путіна, інші проблеми не суттєві, хто не згоден з діями влади - провокатор і агент Кремля. Росіянам ще гірше ніж нам. Вони коли вірять без оглядно своїй владі - вата, а ми коли сліпо віримо - патріоти!
Я стомився доводити, що головний ворог не на Сході, а в столиці. Що поки ми ховаємо кожного дня побратимів, упирі доїдають Україну.
Все марно. Більшість ідіоти. Меншість або приймає участь /пробує/ в дерибані, або розчаровано займається своїми справами.
А найгірше, що самі ми не здатні організувати боротьбу. А ті, хто міг би - цього вже не бажають.
